приголомшувати — ую, уєш, недок., приголо/мшити, шу, шиш, док., перех. 1) Сильним ударом (звичайно по голові) позбавляти свідомості. || Приглушувати (звичайно рибу). || Оглушувати кого небудь (про гул, шум і т. ін.). || безос. || рідко. Приглушувати якісь звуки,… … Український тлумачний словник
приголомшувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оглушити — 1) = оглушувати (сильним ударом довести до непритомности), приглушити, приглушувати, приголомшити, приголомшувати 2) див. приголомшувати I, 1) … Словник синонімів української мови
глушити — глушу/, глу/шиш, недок. 1) перех. і без додатка. Позбавляти здатності чути що небудь; оглушувати. 2) перех. Робити нечутним; заглушати. 3) перех. Не давати нормально розвиватися, рости (про рослини). 4) перех., перен. Перешкоджати розвиткові,… … Український тлумачний словник
епатувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і без додатка, книжн. Вражати, дивувати, приголомшувати кого небудь порушенням загальноприйнятих норм і правил … Український тлумачний словник
обпалювати — юю, юєш, недок., обпали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Пошкоджувати що небудь з поверхні або по краях (про вогонь). || Дуже висушувати з поверхні, країв (рослинність). 2) Опахувати, обдавати вогнем або чим небудь гарячим. || Пошкоджувати… … Український тлумачний словник
обпікати — а/ю, а/єш, недок., обпекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. обпі/к, обпекла/, обпекло/; док., перех. 1) Вогнем або чим небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки. || Викликати больові відчуття і пошкодження чим небудь їдким, пекучим. ||… … Український тлумачний словник
оглушувати — ую, уєш і оглуша/ти, а/ю, а/єш, недок., оглуши/ти, лушу/, лу/шиш, док., перех. 1) Шумом, гуркотом і т. ін. на деякий час притуплювати слух кому небудь, позбавляти його гостроти. 2) Доводити до стану непритомності сильним ударом по голові. 3)… … Український тлумачний словник
оголомшувати — ую, уєш, недок., оголо/мшити, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що приголомшувати … Український тлумачний словник
ошелешувати — ую, уєш, недок., ошеле/шити, шу, шиш, док., перех., розм. 1) рідко.Сильно вдаряючи по голові, доводити кого небудь до непритомного стану. 2) Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати … Український тлумачний словник
